Два роки війни в цифрах — як змінилася економіка країни та життя українців

Понад 7,5 тис. випущених ракет, сотні мільярдів доларів прямих збитків, десятки мільйонів біженців та переселенців, 18% окупованої території та десятки тисяч загиблих. Такими є підсумки двох років повномасштабної війни, яку розв'язала РФ. При цьому українська економіка демонструє надзвичайну стійкість. Мобільний зв'язок та банкінг продовжують працювати. Супермаркети та ресторани наповнені продуктами. Немає ні дефіциту, ні регулювання цін. А військові з фронту іноді навіть скаржаться, що життя в не фронтових регіонах надто "нормальне". Новини.LIVE разом з експертами підбили підсумки двох років війни та з'ясували, які виклики чекатимуть на нас далі.

Економіка почала відновлюватись

Після майже 30% скорочення економіки протягом першого року війни, 2023 року ВВП України, за оцінками НБУ, зріс майже на 5%. Так, це, як і раніше, означає зниження приблизно на 25% порівняно з довоєнним рівнем. Однак з огляду на масштаби руйнувань, спричинених російським вторгненням, і той факт, що Росія, як і раніше, окупує близько 18% території України, навіть такі результати вселяють оптимізм. Більш детально дивіться інфографіку.

Грошей може не вистачити

Тим не менш, загрози для економіки зберігаються. Не варто забувати, що Україна вступає у третій рік повномасштабної війни з колосальним дефіцитом бюджету, у розмірі майже 50% (або близько 40 млрд дол.), які доведеться залучати як на зовнішньому, так і внутрішньому ринку.

Це сьогодні головний ризик бюджету, адже підтверджена фінансова допомога в Україні поки що майже вчетверо менша, ніж потрібно. Тим часом, нове фінансування військової допомоги в сумі 60 млрд дол. не можуть узгодити в Конгресі США ще з осені 2023 року.

"На США цього року розраховувати не варто. Якщо вони і вирішать виділити нам допомогу, то це буде скоріше сюрприз", — каже Новини.LIVE керівник аналітичного відділу ІК Concorde Capital Олександр Паращій.

Щодо допомоги ЄС, то тут справи йдуть краще. Днями профільні комітети Європейського Парламенту підтримали програму фінансової підтримки України UkraineFacility. Йдеться про виділення 50 млрд. євро.

Загалом, як прогнозує Паращій, той дефіцит бюджету, який закладено на 2024 рік, буде профінансовано.

"Але не факт, що той дефіцит, який вважав уряд, буде достатнім, щоб покрити всі витрати. В першу чергу — військові", — сказав Паращій.

Валютних надходжень стало вдвічі менше

Валютних надходжень, настільки необхідних підтримки фінансової стабільності, також поменшало. За даними Держстату, у 2023 році, порівняно з довоєнним 2021 роком, експортний виторг скоротився практично вдвічі, — до 36,2 млрд дол. Експорт залізної руди, ще нещодавно одного з головних експортних товарів, скоротився за два роки на 74,4%, досягнувши позначки в 1,8 млрд дол.

Причиною такого стрімкого зниження експортних доходів є руйнування виробничих потужностей, продовження збої в ланцюжках поставок через активні бойові дії, а також протиріччя з Польщею, що призводить до протестів польських фермерів, які блокують кордони для українських товарів. Причому ця ситуація, схоже, швидко не вирішиться. Зараз зернові грузи можуть перевозитися через Польщу лише транзитом на шляху до портів на Балтійському морі чи інших країн Європи. Але польські фермери вимагають від уряду закрити кордон для інших харчових продуктів, включаючи цукор та фрукти.

Як повідомляє агентство Bloomberg, минулого тижня міністр сільського господарства України Микола Сольський та його польський колега Чеслав Секерський зустрілися у спробі домовитись, але не досягли значного прогресу.

Абсурдність цієї ситуації полягає в тому, що у нас діє ЗВТ із ЄС, більш того, ЄС встановив для нас тимчасовий пільговий режим на кілька років. "Але яка користь від цього режиму, якщо кордон буде повністю заблокований?" — зазначає фінансовий аналітик Олексій Кущ.

Він також додав, що блокуючи кордони, а також забороняючи імпорт низки українських товарів, поляки порушили угоду про зону вільної торгівлі з ЄС, а також угоду в рамках СОТ, а саме ГАТТ.

Чому ж тоді ми не можемо запровадити мита на польські товари, підтримавши власних виробників, ті самі молокозаводи, і сформувати додаткові надходження до державного бюджету, яких ми зараз гостро потребуємо? Питання є, а відповіді немає. Вся наша реакція зараз, як не дивно, спрямована на поглиблення проблеми, а не на її вирішення", — каже Кущ.

Причому, якщо нинішня ситуація найближчим часом не вирішиться, зберегти навіть наявні обсяги експорту сільгосппродукції стане об'єктивно складніше.

Курс на 40 грн за долар

Скорочення експортних надходжень вже почало впливати на курс гривні, який протягом майже півтора року війни залишався стабільним. Але з початку року національна валюта почала дешевшати. Станом на 22 лютого вартість долара в банках вже досягла 39 грн. А євро вже перевищило 42 грн.

Як каже Кущ, коливання в межах 5% абсолютно нормальні. "Якщо ми говоримо про девальвацію, то припустима девальвація — десь до 40 грн. А якщо врахувати фактор війни, то можна брати й ширший коридор — 38-42 грн за дол.", — зазначає Кущ.

Щоб не допустити різкої девальвації, НБУ активно виходить на валютний ринок з інтервенціями, спалюючи золотовалютні резерви (ЗВР). Так, якщо ще наприкінці грудня обсяг ЗВР становив майже 40,5 млрд дол., то станом на початок лютого 2024 року — вже 38,5 млрд, знизившись на 2 млрд дол. Але цей показник все одно на четверть вище, ніж до війни.

Зовнішній борг виріс майже вдвічі

Істотно вплинула війна і на розмір зовнішнього боргу країни, який з початку повномасштабного вторгнення збільшився майже вдвічі. За даними Держстату, на січень 2024 року зовнішній державний та гарантований державою борг України становив 101,7 млрд дол., проти 57,2 млрд на початку 2022 року.

Водночас як каже Паращій, розмір боргу зараз відходить на другий план, головне — це ціна грошей та термін, коли їх треба починати віддавати. Найдорожчі кредити, за його словами, йдуть в Україну від МВФ. "Вони дають гроші під 7% і виплачувати потрібно вже з 5-го року. А ЄС дає дуже хороші умови. На 35 років під нульову ставку", — сказав Паращій.

Але головне, за його словами, нові борги не збільшують короткострокові зобов'язання України, що є надзвичайно важливим під час війни.

"Економіці потрібні люди"

Своєю чергою бізнес, який попри війну продовжує свою діяльність в Україні, дивиться в майбутнє з оптимізмом, а деякі вже розглядають можливість інвестицій та підвищення ЗП своїм співробітникам. Про це Новини.LIVE розповіла виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації (EBA) Анна Дерев'янко.

"З нашої асоціації ніхто не повідомив про плани виходу з України. Бізнес оптимізувався, накопичив резерви і навіть починають отримувати прибутки", — розповідає Дерев'янко.

За її словами, багато підприємств сьогодні переглядають плани розвитку залежно від регіонів, оскільки на окупованих чи прифронтових територіях ситуація із веденням бізнесу складна.

"Але в західній, центральній, і навіть у південній областях бізнес йде. З більш ніж 900 компаній майже всі планують платити виплачувати зарплату співробітникам без змін, а деякі — навіть підвищувати", — говорить Дерев'янко.

На її думку, головними викликами для бізнесу на черговий військовий рік стануть люди. А точніше їхня відсутність.

"Ми вже зараз бачимо, що багато хто відмовляється від контрактів і влаштовується працювати в "сіру", за готівку. У таких умовах, коли міжнародна допомога скорочується, потрібно шукати рішення всередині країни, щоб і армія була укомплектована, і бізнес працював. Зараз іде багато суперечок, що потрібна мобілізація, але також має бути сильний економічний фронт", — каже Дерев'янко.

ООН: гуманітарної допомоги потребує 40% країни

Демографія — це, мабуть, найболючіше питання для України. За даними Офісу генерального прокурора, всього з початку російського вторгнення і до кінця 2023 року загинуло 11673 особи. Скільки наших військових віддали своїх життів — достовірно невідомо. У серпні цього року газета New York Times, із посиланням на офіційні джерела в США, називала такі цифри: 70 тис. загиблих та 100-120 тис. поранених. На пресконференції до другого року війни президент України Володимир Зеленський повідомив меншу цифру загиблих, а саме 31 тис. військових.

Ще мільйони змушені були залишити звичне собі місце проживання. За даними ООН, наразі в Україні налічується 3,7 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО), ще 6,5 млн українців виїхали за кордон, а понад 14 млн осіб потребують гуманітарної допомоги.

На відновлення потрібно майже пів трильйона доларів

І ці цифри лише зростають. Останні два роки російські війська вели масовані обстріли по всій території України, у тому числі по житлових кварталах та енергетичній інфраструктурі. Станом на червень 2023 року під час війни було зруйновано майже 1,5 млн будинків, прямі збитки будинкам та інфраструктурі оцінюються в 152 млрд дол. А загальна вартість необхідна для реконструкції та відновлення — у 486 млрд дол.