Національна стратегія доходів: як уряд планує переводити ФОПів на загальну систему оподаткування

Наприкінці минулого року уряд презентував Національну стратегію доходів України до 2030 року, яка не на жарт збурила суспільство. Найбільш дискусійною ініціативою Стратегії виявилась можлива ліквідація спрощеної системи оподаткування і, відповідно, подальша доля українських ФОПів.

Чому уряд хоче реформувати спрощену систему оподаткування

Спрощену систему оподаткування (ССО) в Україні використовують близько 1,7 мільйона платників податків, які генерують відносно стабільні податкові надходження — близько 0,9 % ВВП у період 2020–2022 років. Спрощена система передбачає необов’язковий режим, за якого платники податків отримують вигоду як від спрощень щодо дотримання вимог законодавства та виконання адміністративних обов’язків, так і від меншого податкового навантаження.

У випадку застосування 1-ї або 2-ї групи спрощеного режиму оподаткування податкове навантаження не залежить від розміру одержаного доходу і в жодному випадку не залежить від величини отриманого прибутку. Хоча за час свого існування режим спрощеного оподаткування зазнав численних змін, його базова концепція наразі залишається в цілому незмінною.

В уряді вважають систему спрощеного оподаткування м’яко кажучи не ідеальною для України в умовах війни. В Кабміні переконані, що з точки зору оподаткування бізнесу режим спрощеної системи ставить під загрозу податкові надходження в державний бюджет. Необов’язковість системи означає, що саме платники податків з найбільшими прибутками мають найбільший стимул обирати цю систему, що де-факто призводить до зменшення їхніх податкових зобов’язань. 

Можливості заниження податкових зобов’язань у поєднанні із практичною відсутністю обліку руху товарів, високим рівнем готівкових розрахунків при незастосуванні реєстраторів розрахункових операцій та необов’язковістю документального підтвердження походження товарів, є сильними стимулами для платників податків приховувати обсяги оборотів або певні види діяльності з метою реалізації нелегально ввезених або вироблених товарів, а також реальні обсяги готівкових розрахунків з кінцевими споживачами таких товарів.

В уряді аргументують: значний фактично не контрольований обсяг торгівлі контрафактним та контрабандним товаром через розгалужену мережу ФОП практично змушує добросовісний бізнес, який потрапляє в нерівні конкурентні умови, також почати використовувати "спрощенку" або в комбінації із загальною системою оподаткування, коли через зміну структури бізнесу його окремі найбільш прибуткові сегменти переводяться на спрощену систему оподаткування.

Особливо небезпечним, вважають в уряді, це є для намагань держави забезпечити рівні умови оподаткування праці та неформальної зайнятості. В цьому випадку "спрощенка" є найбільшим викликом. Численні юридичні особи та фізичні особи обирають використання статусу самозайнятої особи в рамках спрощеної системи оподаткування замість оформлення стандартних трудових відносин.

Як уряд хоче реформувати спрощену систему оподаткування

Затверджена урядом Національна стратегія доходів до 2030 року передбачає, зокрема, реформування спрощеної системи оподаткування.

1. Протягом перехідного періоду, який триватиме три роки, ставки єдиного податку (відсотки від обсягу отриманого доходу) для юридичних осіб третьої групи будуть поступово збільшуватися до значення, яке буде еквівалентним розміру звичайної ставки податку на прибуток (18 % від обсягу прибутку до оподаткування). Метою такого заходу є заохочення юридичних осіб до поступового протягом трьох років самостійного переходу на загальну систему оподаткування. Після закінчення перехідного періоду для юридичних осіб буде встановлено заборону для перебування на спрощеній системі оподаткування.
2. Друга та третя групи ССО для фізичних осіб-підприємців будуть об’єднані в одну групу. Всі платники податку, які перебуватимуть на цій об’єднаній системі, сплачуватимуть податок від обсягу отриманого доходу на основі диференційованої шкали ставок. Ця шкала буде передбачати мінімальну ставку в розмірі 3 % для торговельної діяльності та міститиме градацію ставок до 17 % для низки послуг (з метою заохочення добровільного переходу на загальну систему оподаткування доходів фізичних осіб). Введення диференційованих ставок для окремих видів діяльності, в тому числі послуг, передбачатиме поступове їх підняття протягом трьох років. 
3. Перелік видів діяльності, дозволених для участі в першій групі ССО, буде переглянутий з метою скорочення за рахунок високомаржинальних видів бізнесу. Підхід до оподаткування буде переглянуто: буде скасовано фіксований розмір податку та застосовано виключно податок з фактично отриманого доходу.
4. Для "спрощенців" об’єднаної другої групи буде обов’язковим застосування реєстраторів розрахункових операцій (класичних РРО чи програмних РРО).
5. Поріг реєстрації платником ПДВ буде застосовуватися до всіх "спрощенців" першої та об’єднаної другої групи. 
6. Для селянських фермерських господарств (фізичних осіб), які залишаться в режимі четвертої спрощеної групи, базу оподаткування буде розширено з року, в якому буде запроваджено оподаткування землі на основі її масової оцінки.
7. Для виробників сільськогосподарської продукції (юридичних осіб) ставки єдиного податку протягом трьох років будуть переглянуті в бік збільшення до розміру, еквівалентного загальному значенню ставки податку на прибуток. Метою такого заходу є заохочення юридичних осіб до поступового протягом трьох років самостійного переходу на загальну систему оподаткування. Після закінчення перехідного періоду для юридичних осіб буде встановлено заборону для перебування на спрощеній системі оподаткування.
8. Будуть скасовані виключення стосовно можливості ведення господарської діяльності без обов’язку здійснювати облік та документально підтверджувати походження товарів. Такий облік буде максимально спрощеним, але обов’язковим незалежно від організаційно-правової форми та/або виду діяльності платника податків.

Що про ініціативи уряду думають експерти і юристи

Експерти Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки загалом позитивно оцінюють урядову Стратегію доходів. Там упевнені, що реалізація закладених в Стратегію ініціатив унеможливить використання спрощеної системи оподаткування для оптимізації податків. Зокрема, йдеться про приховування бізнесом реальних оборотів і доходів завдяки зловживанням під час використання РРО/ПРРО, відсутності ефективної системи контролю за доходами та витратами. Також має бути покладено край використанню спрощеної системи для зменшення оподатковуваного доходу громадян шляхом використання статусу самозайнятої особи на "спрощенці" замість оформлення стандартних трудових відносин. 

Старший юрист практики податків / транзакційного та міжнародного оподаткування Arzinger Денис Ерсой констатує, що передбачені Нацстратегією доходів реформи спрощеної системи оподаткування спрямовані в першу чергу на збільшення податкових надходжень в державний бюджет. Це, звичайно, є наслідком невтішного стану держбюджету через значні видатки на війну на тлі затримок з міжнародною допомогою.

У цьому контексті, на його думку, деякі кроки держави виглядають досить логічними — зокрема, ініціатива щодо збільшення ставки єдиного податку для сервісних бізнесів, які у більшості випадків не несуть істотних витрат. Разом з тим, окремі заходи можуть лише збільшити для добросовісних платників навантаження на адміністрування податків та підірвати саму ідею спрощеної системи оподаткування. Мова, зокрема, йде про посилення правил ведення товарного обліку та запровадження єдиного порогу для реєстрації платником ПДВ. 

При неправильній імплементації запровадження товарного обліку для всіх "спрощенців" може призвести до посилення тиску зі сторони податкових органів на невеликі бізнеси та приватних підприємців. Окрім того, якщо буде запроваджено єдиний поріг для реєстрації платником ПДВ і цей поріг буде на досить низькому рівні, то для багатьох спрощенців адміністрування ПДВ стане новим викликом. 

Радикально негативно оцінює урядові ініціативи щодо "спрощенців" і ФОП керуючий партнер юридичної компанії "Winner" Ігор Ясько. На його думку, передбачені Стратегією доходів зміни фактично направлені на знищення малого і середнього бізнесу, що може стати підґрунтям для посилення впливу великих корпорацій, зі зловживаннями яких нібито і намагаються боротися. Фактично йдеться про спробу вирішити проблему з приховуванням обсягів оборотів великого бізнесу за рахунок доброчесного бізнесу "спрощенців". Як результат — країна може втратити частину підприємців, бо працювати як ФОП стане невигідно.