Зв'язок під час відключень — мобільні оператори можуть підняти тарифи вполовину
Через часті відключення світла в Україні мобільний зв’язок став зникати надовго. Влада вимагає від операторів більше часу працювати без централізованого електроживлення, але не надає для цього преференцій. Експерти прогнозують, що інвестиції в обладнання призведуть до зростання тарифів на 50% у 2025 році, проте за тривалих відключень все одно навряд чи вдастся забезпечити безперебійний зв'язок.
Про це розповідає LIGA.net.
Чому під час липневих відключень не було стабільного зв'язку
Мобільні оператори почали готувати зв’язкове обладнання до перебоїв з електрикою ще з осені 2022 року після перших масштабних обстрілів росіянами української енергетичної інфраструктури.
Для забезпечення роботи базових станцій (БС) під час відключень електрики компанії облаштовують їх літій-іонними акумуляторами. За даними Київстар, такі акумулятори можуть забезпечувати роботу станцій до чотирьох годин. З 2022 року компанія встановила 115 000 таких приладів, а в 2024 році планує додати ще майже 62 000.
У Vodafone у 2024 році встановили та планують встановити 83 400 батарей літій-ферумного типу (LiFePO4), які набагато краще пристосовані до тривалих відключень світла та можуть забезпечити тринадцять разів більше циклів зарядки. Зараз у Vodafone кількість батарей має в півтора раза більшу ємність, ніж на початку року.
Оператор lifecell також забезпечив більшість своїх БС новими літієвими батареями, які здатні підтримувати роботу станції до чотирьох годин, залежно від навантаження, повідомили у пресслужбі оператора.
Попри вжиті заходи, у липні абоненти трьох найбільших мобільних операторів країни зіткнулися зі зникненням мобільного зв’язку та інтернету. Подекуди зв’язок зникав на весь час блекауту і навіть після відновлення електропостачання. Однією з причин є не тільки відключення централізованого електроживлення, але й обмежена пропускна здатність мобільної мережі.
Чому під час відключень не працює мобільний інтернет
Під час знеструмлення першими страждають користувачі мобільного інтернету. Через відсутність домашньої Wi-Fi-мережі вони переходять на мобільну мережу, що призводить до її перевантаження. Мобільна мережа не розрахована на той самий об’єм трафіку, що й фіксований інтернет, зауважують у lifecell.
Експерти зазначають, що навантаження на мобільну мережу було б меншим, якби більше користувачів в Україні використовували домашній інтернет за технологією PON, яка забезпечує з’єднання навіть під час відключення електрики.
Однак у великих містах технологія PON не є поширеною, і швидке зростання її частки малоймовірне через кадровий дефіцит у провайдерів. Інтернет асоціація України (ІнАУ) прогнозує, що до кінця року частка київських користувачів PON зросте лише до 20% з поточних 7-9%, при цьому черги на підключення сягають двох-трьох місяців.
Ще однією причиною зникнення мобільного інтернету під час блекаутів є вимкнення операторами енерговитратних технологій, як-от 4G, для збільшення часу роботи джерел безперебійного живлення (ДБЖ) на базових станціях.
Перевантаження мережі під час відключень світла також погіршує якість голосового зв’язку, зазначають у lifecell. Абоненти у зоні покриття БС з резервним живленням матимуть доступ до послуг, якщо акумулятори встигнуть повністю зарядитися. Проте в спеку батареї швидше розряджаються через навантаження на охолоджувальні системи, а часті липневі відключення електропостачання не давали достатньо часу для підзарядки.
Як допомагають генератори
Мобільні оператори також підтримують роботу базових станцій під час знеструмлень за допомогою генераторів, але їх значно менше, ніж БС з акумуляторами.
Оператор lifecell встановив генератори на понад 1700 своїх БС. У Vodafone таких станцій півтори тисячі, причому майже половина з них використовує установки від партнерів і клієнтів. У 2024 році Vodafone планує придбати ще 280 генераторів.
Київстар має понад 2300 стаціонарних і пересувних генераторів, але лише частина з них підтримує роботу БС. Інші встановлені на ключових об’єктах телеком-мережі, зокрема критичної енергоінфраструктури, і здатні забезпечувати їх функціонування протягом трьох діб.
Згідно зі Стратегією розвитку електронних комунікацій до 2030 року, підключення батарей і генераторів до базових станцій (БС), а також вимкнення енерговитратних технологій типу 4G допомагають мобільним мережам підтримувати стабільну роботу під час короткочасних відключень світла. Однак під час довготривалих відключень мережі втрачають значну частину ємності.
Наскільки готові оператори до відключень на понад 10 годин
Учасники ринку повідомили LIGA.net, що точна кількість абонентів, які втратили телефонний зв’язок під час липневих блекаутів, невідома. Для цього необхідно врахувати не лише кількість користувачів, які були в зоні покриття неактивних базових станцій, але й змінні фактори, такі як погодні умови та інтенсивність споживання інтернету.
"Деяким мешканцям столиці пощастило більше, і вони можуть, наприклад, перейти з кімнати до кухні та спіймати сигнал базової станції, на якій є електроживлення", — сказала голова ради асоціації "Телекомунікаційна палата України" (ТелПУ) Тетяна Попова.
Ситуація зі зв’язком краще в регіонах поза столицею, де менше споживають електроенергії і тривалість блекаутів коротша, хоча в lifecell зазначають, що якість зв’язку у їх клієнтів по всій країні приблизно однакова.
Незалежно від загальної кількості абонентів, які залишилися без зв’язку під час блекаутів улітку, влада визнала ситуацію неприпустимою. 25 червня Національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій (НЦУ) видав розпорядження, згідно з яким оператори повинні забезпечувати доступність послуг мобільного зв’язку протягом чотирьох годин відсутності електропостачання на більшості своїх базових станцій.
Початковий норматив, що відповідно до заяв операторів, приблизно дорівнював часу автономної роботи акумуляторної батареї, передбачав підтримку мобільного зв’язку протягом чотирьох годин відсутності електропостачання. Проте через проблеми зі зв’язком під час липневих блекаутів НЦУ через 20 днів оновив вимоги:
- До 1 жовтня оператори мають забезпечити доступність мобільного зв’язку без електрики протягом 10 годин на 60% своїх БС у кожній області;
- З 1 листопада — на 70% БС;
- З 1 грудня — на 80% БС;
- З 1 лютого 2025 року — на 100% БС.
Забезпечити десятигодинне автономне електроживлення базових станцій наразі видається складним завданням. Оператори, такі як Vodafone і lifecell, наразі вивчають нові вимоги НЦУ і вже зазначають, що впоратися з термінами та умовами регулятора буде непросто.
Попова зазначила, що для виконання нормативів НЦУ одними акумуляторами не обійтися, оскільки жодна батарея не здатна забезпечити автономну роботу без підживлення навіть протягом восьми годин.
Вона додала, що встановити електрогенератори на кожній з десятків тисяч базових станцій в Україні технічно складно. За розпорядженням НЦУ, до початку жовтня операторам потрібно закупити, встановити та забезпечити паливом не менше 18 000 генераторів.
Обслуговування та охорона генераторів вимагатиме приблизно 6 000 додаткових співробітників. Це складне завдання, і частково його можна вирішити за допомогою сонячних батарей або через співпрацю з органами місцевої влади.
У lifecell переконані, що фізично неможливо обслуговувати генератори на кожній з 10 000 базових станцій в Україні. Генератори не можна встановлювати на дахах, а більше ніж дві третини станцій розташовані саме в містах.
Медіаексперт і автор Youtube-проєкту "Переговорка" Олександр Глущенко зазначив у коментарі LIGA.net, що провайдери можуть стикнутися з труднощами не лише в установці, налагодженні та обслуговуванні електричного обладнання, але й у закупівлі великої кількості генераторів і батарей. Для таких об’ємів замовлень потрібно виготовлення, що займе час.
Глущенко також вважає, що юридичні питання, пов’язані з оформленням генераторів на базових станціях, можуть стати додатковою перешкодою.
"Базові станції — це як правило орендована площа в місті або земля за містом. Все, що збільшує площу оренди, треба узаконити, якщо це фізично можливо. Це велика юридична робота", — сказав він.
Навіть встановлення джерел безперебійного живлення на всіх базових станціях не зможе забезпечити постійний зв'язок під час тривалих відключень світла, таких як у липні. У lifecell зазначають, що в таких умовах знеструмлені абоненти переходять з домашнього на мобільний інтернет, що перевантажує мережу і погіршує якість мобільного зв’язку.
У пресслужбі Київстар підкреслили, що для забезпечення безперервності зв’язку критично важливою є наявність електроенергії для підзарядки систем резервного живлення.
Як зростуть тарифи
Співрозмовники LIGA.net вказують на жорсткість нормативів НЦУ і відсутність підтримки з боку держави для їх виконання. Єдине послаблення, яке отримали оператори, сталося після розпорядження регулятора про 10 годин автономної роботи мобільного зв’язку без електрики. 19 липня НКРЕКП зменшила строки приєднання електроустановок до базових станцій. Однак ці кроки є поодинокими і не порівнянні з підтримкою, яку держава надає енергетичній галузі.
"Енергетики отримали від держави низку преференцій: 100% бронювання персоналу, фінансова й технічна допомога як від бюджету, так і від інших держав тощо. Телеком таких "плюшок" поки що не має", — каже Попова.
Глущенко зазначив, що держава залишила телеком-компанії на самоті з проблемою відсутності електроживлення на базових станціях і не залучає до розв'язання цього питання енергетиків. Він вважає, що спочатку потрібно визначити категорію критичних об’єктів зв’язкової інфраструктури, які мають отримувати пріоритетне енергопостачання, а вже потім зобов’язати операторів встановлювати резервні джерела безперебійного живлення на цих об’єктах.
Згідно із Законом "Про електронні комунікації", компанії, які не усувають порушення розпоряджень регуляторного органу, можуть бути оштрафовані на 0,1-0,3% доходу від комунікаційних послуг за попередній рік.
Голова ради ТелПУ переконана, що мобільні оператори докладуть усіх зусиль для забезпечення якісного зв’язку, щоб уникнути санкцій і зберегти лояльність клієнтів. Однак, забезпечення енергонезалежності вимагає значних інвестицій, і відсутність державних преференцій може призвести до суттєвого підвищення вартості мобільних послуг.
"Попередньо можемо сказати, що закупівля та встановлення десятків тисяч резервних джерел живлення в надзвичайно короткі терміни потребуватиме значних додаткових інвестицій. І треба шукати баланс між забезпеченням зв’язку й можливістю надавати послуги абонентам за доступною ціною", — сказали представники lifecell.
Глущенко зазначає, що оператори не зможуть різко підняти тарифи, проте їх зростання очікується у 2025 році. Причини цього – не лише витрати на енергообладнання, а й загальний рівень інфляції та підвищення податків. Важливо відзначити, що з 1 вересня в Україні зростуть акцизи на пальне, яке активно використовують генератори для забезпечення роботи базових станцій.
"Абонентам слід готуватися до поступового зростання тарифів протягом 2025 року — умовно, послуги подорожчають на 50% з 1 січня до 1 грудня", — сказав він.
Що ще треба знати
Нагадаємо, мобільний оператор Vodafone готує підвищення тарифів в Україні, яке набуде чинності з 1 серпня. Це вплине не тільки на вартість, але й на структуру деяких тарифних планів.
Ми також писали, що в Україні абоненти провідних операторів скаржаться на погіршення якості зв’язку та Інтернету під час відключень електроенергії. Скарги користувачі залишають на офіційних сторінках "Київстару", Vodafone та lifecell. Про свої зусилля для подолання проблем розповіли представники кількох компаній.
Читайте Новини.LIVE!